Бочане́ць, нця́, боча́нин, на, м. (мн. боча́не). Житель противоположного берега реки.
Боча́стий, а, е. Толстобокий. Сиві воли поздихають і бочасті корови. Гол. I. 314.
Бо́ченько, ка, м. Ум. от бік.
Бо́чечка, ки, ж. Ум. от бо́чка.
Боче́чок, чка, м. Ум. от бік.
Бочи́стий, а, е = Боча́стий. Коципинский. І. 23.
Бочи́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Сбочивать, ехать в сторону. Шейк. 2) Смотреть в сторону.
Бочи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Косо, неприязненно смотреть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. Фр. Пр. 112.
Бочи́ще, ща, с. Ув. от бік. Дурне мужичище взялось у бочище. Грин. III. 327.
*Бочі́вка, ки, ж. Бочка. З брички зсунувся, як бочівка грубенький. Черемш. «Верх.».
Бочі́й, чія́, м. = Бокші́й. Желех.
Бо́чка, ки, ж. 1) Бочка. Шух. I. 250. Горілочки бочка. Чуб. III. 243. 2) Род детской игры. Ив. 46. Ум. Бо́чечка. Чуб. III. 456.
Бочкови́й, а́, е́. Бочечный. Бочкова олія. Полт. г.
Бочкори́ (рі́в? м.), мн. Род кожаной обуви, то же, что и Постоли́. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.
Бочкува́тий, а, е. Бочкообразный.
Бочку́р, ра́, м. = Очку́р. Kolb. I. 35.
Бочо́к, чка́, м. 1) Ум. от бік. 2) Мн. Бочки́. Стенки лагунки (для дегтя). Рудч. Чп. 250.
Бочо́нок, нка, м. = Бари́ло.
Бочу́ля, лі, ж. 1) Толстобрюхая корова. Желех. 2) Корова с белыми боками. Желех. Ум. Бочу́лочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.
*Бошта́н, на́, м. Тыква. Хот. Нік.
Бою́н, на́, м. Трус. К. ПС. 66.
Боягу́з, за, м. = Бою́н. Св. Л. 219. Ой ти, боягузе! своєї тіни боїшся. Фр. Пр. 113.
Боязки́й и боязьки́й, а́, е́. Боязливый, робкий. Замучена молодиця, печаловита, боязка. МВ. I. 49. Ум. Боязке́нький.
Бо́язко и бо́язько, нар. 1) Страшно. Собаки не боязко, та дзвяги його. Ном. № 7253. Боязько мені, бо тоді вони мене всі покинули. Г. Барв. 352. 2) Боязливо, робко. Усі боязко дивились на Зіньку. Стор. М. Пр. 58. Ум. Боязке́нько, боязьке́нько.
Боязли́вий, боязни́й, а́, е́ = Боязки́й. К. МХ. 17.
Боязли́во, бо́язно, нар. = Бо́язко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. I. 17. І сторож боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
*Бо́язність, ости, ж. Боязнь, боязливость. Винн. «Раб краси».
Боязьки́й, бо́язько. См. Боязки́й, бо́язко.
*Боя́ка, ка́, м. Боец. Стар. Поезії. 440.
Боя́рий, а, е = Боя́рський. Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають. Грин. III. 550.
Боя́рин, на, м. 1) Боярин. 2) Шафер (на свадьбе). МУЕ. I. 123. 3) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29. Ум. Боя́ронько, боя́рочко. Чуб. V. 939. Не смутіться та боярочки, що короткі та подарочки. Мил. Св. 39.
Бояринува́ння, ня, с. Шаферство.
Бояринува́ти, ну́ю, єш, гл. Быть шафером.
Боя́ронько, боя́рочко, ка, с. Ум. от боя́рин.
Боя́рство, ва, с. Боярство, бояре. Греб. 328.
Боя́рський, а, е. 1) Боярский. 2) Шаферский. Бере старший боярин боярські шапки і несе їх у хату. МУЕ. I. 123.
Боя́рчик, ка, м. = Боя́рин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він буває хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Бо́ясть, ти, ж. Боязнь. Левч. 6.
Боя́тися, бою́ся, їшся, гл. Бояться. Вовка бояться, то і в ліс не йти. Ном. № 4231. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору. Мет. 105. Ідіть, душі,
