Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/8

Цю сторінку схвалено

як воно застогнало, перелякалась, схопилася з ліжка й зомліла. Хлопець у ту ж мить сціпив зуби і, поки йому заправляли й перев'язували ногу, ані разу не застогнав.

— Хіба тобі не болить? — спитав, врешті, костоправ, дивуючись.

— Ой, як боляче! — зтиха відповів хлопець, — але я не хочу, щоб матуся знали про це: їм буде тяжко…


7. ДІТИ.
 

На Великдень на соломі,
Проти сонця, діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку, а тій стьожку,
Тій стрічку купили;
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,

Кому свитку… Одна тільки
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
— Мені мати купувала…
— Мені батько справив…
— А мені хрещена мати
Лиштву вишивала.
„А я в попа обідала!“
Сирітка сказала…


8. У ВЕЧЕРІ.

Вечір тихий. Сонечко за гору пада. Блищить вода червоно й тихо леліє. Коло кожної хати гомін чути: там череду вже