Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/57

Цю сторінку схвалено

 


98. ЛЕБІДЬ, ЩУКА Й РАК.

Колись-то лебідь, рак та щука
Приставить хуру узялись.
От троє разом запряглись,
Смикнули — кат-ма ходу....
Що за морока? Що робить?
А й не велика, бачся, штука, —
Так лебідь рветься підлетіть,
Рак упірається, а щука тягне в воду.
Хто винен з них, хто ні — судить не нам,
Та тільки хура й досі там.