Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/52

Цю сторінку схвалено

Петрусеві. Дуже вони вбогі були, то й важко їм було грошей добути. Нарешті, таки добули і справили Петрусеві одежу, а тоді одвела його мати до школи.

Гарний школяр вийшов із Петруся.


89. УЧІТЕСЯ!
 

Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, —
Свого не цурайтесь:

Бо хто матірь забуває,
Того Бог карає,
Чужі люде цураються,
В хату не пускають.


90. СКІЛЬКИ ЛІТЕР У ГРАМАТЦІ?
 

Розкудахтались на дворі
Всі гуски, курки й качки,
Що немає їм спокою
Від хазяйської дочки;
Відколи учитись стала,
Запаніла так, що край:
Перше з нами як гуляла, —
А тепер і не займай!
Тільки візьме в руки книжку,
Сяде тихо край вікна,
Все читає нишком книжку,
Наче зовсім не вона.
Півень став посеред двору,
Крикнув „ку-ку-ку-рі-ку:“
„Ось послухайте, панове,
Я скажу вам річ таку:
Це вона гордує нами,
Ось у чому таїна, —

Я довідався од мами:
Знає літери вона!“
Качки враз загомоніли:
„Ач тепер вона яка,
Хоч ми в школу не ходили,
А теж знаєм „ка-ка-ка!“
Гуски, витягнули шиї
І сказали: „Еге-ге,
Хоч нас в школі не учили,
А й ми знаєм „ґе-ґе-ґе!“
„Не звіряйсь діткам ніколи,“ —
Котик тут з жалем сказав:
„Хоч не бігав я до школи.
А теж знаю „няв-няв-няв“.
І корівка каже: „Мати
Мене кинула саму,
Я не вчилася читати,
А теж знаю „му-му-му“.