Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/50

Цю сторінку схвалено

школярську торбинку. Потім узяв із полиці книжку, чепурненько розправив її, розгорнув, зложив перед собою руки і став читати в-голос.

Мати присунулася з гребінем ближче до хлопця, повагом витягла довгу нитку і, киваючи головою, осміхалася. Батько підвів голову од роботи і прислуха́вся…

86. ЛІТЕРИ.

У бруднесенькому зшитку
Літери жили,
Тільки мали спокій влітку,
Зіму ж всю ревли.
В них була недобра мама —
Галя — куций ніс,
Більш книжок любила поле,
Сонце, річку, ліс.

І жалілись на дитинку
Літери гуртом:
„Нам криву зробила спинку!“
„Нас з якимсь хвостом!“
„Нам забула пружку дати.“
„Нам дашки й крапки.“
„Ах, яка недобра мати!“
„Бідні ми дітки!“

87. ЗАГАДКА.

Маненьке, кругленьке,
Наче-б-то скляненьке,
І звіря стріляє,
І книги читає;

У ямці бовтається,
Ніде не валяється,
Усякому служить,
А часом — то й згубить?

88. КОЛИ Б ДО ШКОЛИ.

Надворі сонечко ясно світить. У школі повно дітей. Один хлопчик читає з протягом Хо-ма, ма-ма. Далі другий