Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/40

Цю сторінку схвалено

 

69. ТРОЯНДА.
 

Цвіла троянда у садочку,
А недалечко, у куточку
Між бур'яном бренів будяк.
І каже він троянді так:
— „На що це ти колючок начепляла?“
— А ти на що? — вона його спитала.
— „Я?“ — обізвавсь будяк, —
„Я, серденько, не проста штука,
Я степовий козак!
Мені колючки — як шаблюка,
Щоб ворогів страшить,
Щоб всім було спокійно жить.


70. ЗАГАДКА.
 

Ні це жовте, ні це чорне,
Невеличке, а моторне,
 З крильцями проте;
Між квітками все літає,
З них пожиток добуває
 В літечко святе.
Кожна лялечка на Спаса
Цей вживать спожиток ласа,
 Хва́лить — не гірке.
Всяке з діток його знає…
Ну ж, хто швидче одгадає:
 Що воно таке?