Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/37

Цю сторінку схвалено

62. ЯГОДИ.

Ой, вже стиглі полуниці
Виглядають із травиці…
Та якого ж їх багато: —
Ото діточкам так свято!
А дрібненькії сунички
Пнуться теж собі з травички,

Ніби кажуть: нас збірайте!
Пострівайте!…
Що то літо! І малини,
І порічки, і ожини…
Буде їсти і зварити,
Любі діти.

63. ЩО ВОНА?

Світла, біла, стан високий.
Ризонька зелена;
Горя й крапельки не має, —
Завше невесела.

Рано й вечір ронить сльози,
День і ніч смуткує,
В гаю, в лузі, попід лісом
Днює і ночує.

64. У САДОК.

Гей, ви, дітки, чорнобриві,
Все веселі, жартовливі,
Хутко, хутко у садок!
Зілля там нарвем, квіток.
Там по гиллячках стрибають
Любі, миленькі пташки.

Соловейки скрізь співають,
Зацвіли кругом квітки,
Хутко ж, хутко у садок!
Там сплетем собі вінок
І веснянку заспіваєм,
Веселенько погуляєм.

65. В САДКУ.

Воркувала горлиця у садку,
У куточку тихенькому, на бузку;
Жалкувала сизокрила, що вона
Не зчулася, як минула і весна,
Не вгледіла, як одцвівся і садок,
І черешні, і вишеньки, і бузок;
Сумувала, що прийдеться в осени
Десь шукати ще иньшої сторони.