Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/35

Цю сторінку схвалено

 

57. БАБУСЯ.
 

Серед гаю, під горою,
Старий дуб стоїть;
Зпід коріня того дуба
Криниця дзюрчить,
Дзюрчить-біжить криниченька,
Наповня ставок;
Над тим ставком нахилився
Вишневий садок.
Похилая хатиночка
З садка визира;
В тій хатинці проживає
Бабуся стара.

Сама собі, як мизинець,
Кругом гай шумить,
Полягла трава висока:
Нікому косить.
Чий же то в траві високій
Протоптаний слід?
Носять діти-унучата
Бабусі обід.
Як водиця ізпід дуба
У ставок біжить,
Так бабуся з маленькими
Дітьми бубонить.


58. ГНІЗДЕЧКО.
 

Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
Над водою гне з вербою
Червону калину;

На калині одиноке
Гніздечко гойдає,
А де ж дівся соловейко?
Не питай: не знає.


59. ВІЙНА ГУБ ТА ГРИБІВ ІЗ ЖУКАМИ.
 

Що то в лісі та за крик?
То задумав боровик
На жуків іти війною
Із громадою грибною.

Посилає посланців,
Геть по лісові гінців,
Щоб трубили, щоб гукали,
Щоби губ-грибів скликали.

Обізвалися опеньки:
„У нас ніженьки тоненькі,
Ми не винні тому́, —
Не підемо на війну“.

Обізвались печерички,
Прехороші молодички:
„Наше діло сторона —
Не про нас ота війна“.