Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/30

Цю сторінку схвалено

одмахуючись від мухи; пташки принишкли; серед пастушків не чути було сміху та веселих вигадок.

Але показалася хмарка. Вона росте й насувається все близче. Стало легче дихати. Повіяв вітрець, і почали падати великі краплі дощу.

Зразу все повеселішало. Скот охотніше почав скубти траву, купаючись на дощі після спеки. Пастушки сховались під широке, гіллясте дерево. Серед їх чути стало сміх, жарти, вигадки. Іванко почав співати „дощика“, другі йому підспівували та пританцьовували:

Іди, іди, дощику!…
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику,

Поставлю на дубочку:
Дубочок схитнувся,
А дощик линувся —

Цебром, відром, дійничкою,
Холодною водичкою
Над нашою пашничкою!


48. ГУСИ В ЖИТІ.

Гуси, як ідуть у шкоду, то розмовляють:
— По два на колосок! По два на колосок!
А тільки заберуться у шкоду, так і закричать усі:
— Всяк собі! Всяк собі!