Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/11

Цю сторінку схвалено

— І де ти, шибенику, лазиш цілісенький день! — каже до мене батько. — А ну, виходь сюди, а ну, виходь.

Я вже по голосу догадуюсь, що батько не сердитий, і все дурницею мені минеться. Мені зразу стало весело. Я зразу вибіг ізза хати, колесом пішов по траві, потім поскакав на чотирьох. Попав хворостину і став ганяти хрущів біля хати.


12. ХТО ГУЛЯКА?
 

Ой, гоп! Погуляю,
Поки хату прибіраю,
Прибіраю-чепурю,
Аж по хаті збив куру.

 Гоп, любі молодощі,
 Я вродився в нехворощі,
 Маю пояс-ремінець,
 Ніби справжній молодець.

Гей, по хаті порох в'ється,
Щось маленьке там товчеться:
Хиталося, моталося,
Під припічком сховалося.


13. ЇСТИ ХОЧУ.
 

— Ой, Боже, Боже!
— Чого, небоже?
— Істи хочу дуже…

— Роби, небоже.
— Не можу, Боже!
— Терпи, небоже!