Український науково-дослідний інститут кормів 1932 року провадив досліди з мішаними засівами на сильос.
Цими дослідами мали на увазі порівняти врожаї сильосних рослин, що їх висівали чистим і мішаним засівом, а також добрати кращі компоненти для сильосних мішанок.
| На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Сильосні культури. 1933.pdf/45}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Дослід закладали на дослідному полі при інституті в Полтаві на неугноєній ділянці. Сильосні культури висівали в просапному клину чотирипілля після озимої пшениці. Для досліду взяли такі сорти: кукурудза — Лімінґ, соя — Ільїні, сорґо — Ранній янтар, кінський біб, соняшник — місцеві сорти. Кукурудзу, сорґо й соняшник чистим засівом висівали з межиряддями на 60 см. При мішаних засівах межиряддя лишали також на 60 см. Мішанки висівали в один рядок. Наводимо наслідки цих дослідів (див. табл. на стор. 43).
Тут же в цьому досліді при цих самих умовах висівали ті самі компоненти, але не в один рядок, а через рядок, при чому віддаль між рядками становила 60 см. Висівали двома заходами і стручкові сіяли між рядками кукурудзи, сорґо та соняшника, які були висіяні на 120 см рядок від рядка. Наслідки мали такі (див. табл. на стор. 44).
Як видно з таблиць, надвишку чи знижку врожаїв мішаних засівів обчислювали так: брали врожай з 1 га мішаного засіву й порівнювали його з половиною врожаю з 1 га тих самих рослин, що їх висівали чистим засівом. Таким способом можна порівнювати більш-менш однакову за поживністю масу. Порівню-
