| Сорти | Врожай бадилля на ц з га |
Височина стебла |
Ступінь кущіння |
Число листків на головному стеблі |
| Patato | 274,7 | 2,5 | 1,6 | 62 |
| Білоцерківський | 282,2 | 2,3 | 2,1 | 55 |
| Blanc amelior | 289,9 | 2,7 | 2,6 | 68 |
| Фюзо | 232,5 | 2,6 | 1,6 | 52 |
| Ordinare | 219,7 | 3,2 | 1.8 | 69 |
| Маслівський | 210,3 | 3,1 | 1,7 | 70 |
| Patato Ierusalime | 300,7 | 2,6 | 2,3 | 65 |
| Ленінградський Крестоостровський |
203,7 | 2,6 | 2,1 | 65 |
| Полтавський з бурту | 253,5 | 2,5 | 2,3 | 62 |
| Київський | 159,0 | 2,4 | 3,0 | 76 |
ний у сільському господарстві: тут під ним великі площі (у Франції, наприклад, 1925 року під топінамбуром було 137 тис. га).
В Радянському Союзі площа під топінамбуром почала поширюватись лише останні роки і покищо дуже мала.
На Україні топінамбур досить часто трапляється в напівдикому стані по городах, садках тощо. Велике господарське значення топінамбура як кормової культури починають розуміти тільки останнім часом.
Як ми вже зазначали, топінамбур має цінні господарські властивості, особливо для тваринницьких радгоспів та колгоспів, бо він дає великі врожаї бульб та зеленої маси, цілком придатної як для сильосування, так і для згодовування худобі (коровам, вівцям та свиням) в зеленому вигляді. За статистичними даними у Франції топінамбур дає від 300 до 500 ц урожаю зеленої маси з гектара. У нас, через малу увагу, що її приділяють цій культурі, врожаї виходять значно менші. Наприклад, Поліська дослідна станція одержала зеленої маси 222 ц з гектара, а Український н.-д. інститут кормів на своєму дослідному полі на сірому лісовому суглинку 1932 року одержав заленої маси 220 ц з гектара.
Зелена маса топінамбура своєю якістю не гірша від зеленої маси інших сильосних культур, як, наприклад, соняшник. Це ілюструє така табличка (дані за Кельнером).
Дані таблиці, вміщених на стор. 30 і 31 зверху показують, що зелена маса топінамбура набагато переважає інші кормові рослини кількістю крохмалевих еквівалентів і дає високий показник відносної повноцінности. Для характеристики поживної маси топінамбурового сильосу наводимо висновки Нижегородської дослідної станції, яка порівнювала поживність сильосу з бадилля топінамбура із стандартом для нечорноземельної смуги — сильосованим соняшником. Її висновки такі:
Топінамбурове бадилля добре сильосується, і сильос із нього велика рогата худоба з'їдала охочіше й повніше, ніж сильос із соняшника.
