У Степу дає гарні врожаї на нездобрених землях, у північній частині Лісостепу та Поліссі ґрунт під соняшники треба угноювати.
Соняшник можна вважати за культуру посухостійку, вологий ґрунт потрібний для нього від засіву до того часу, коли утворяться перші 3-4 пари листків; далі, коли для інших сильосних культур вологи в ґрунті буває іноді замало, соняшник дає найкращі врожаї.
Хоч соняшник культура теплолюбна, проте він легко витримує весняні заморозки до 4° С. Ранні засіви його завжди стійкіші проти морозів, ніж пізні.
Ці особливості дають можливість культивувати соняшнику районах південного Степу, скрізь на півночі України й навіть далеко на півночі СРСР, у районах Московської та Ленінградської-областей.
Щоб мати великі врожаї зеленої маси соняшника, треба сіяти його на кращих землях. У районах північного Лісостепу та Полісся у гноєння під соняшник чимало збільшує врожай його.
Як приклад, наводимо дані про врожай зеленої маси соняшника на опорному пункті кол. Носівської дослідної станції 1931 року.
|
Як бачимо, в північній частині Лісостепу угноєння набагато збільшувало врожай.
За оптимальну норму гною для цього району треба вважати 20 тонн на га, що збільшили врожай зеленої маси проти неугноєних засівів більше, ніж удвоє.
Сіють звичайними хлібними сівалками. Щоб запобігти втратам, які маємо від того, що шпуля висівного апарата розбиває насіння, висівний апарат треба відрегулювати так, щоб шпуля крутилася протилежно до руху сівалки й насіння викидала поверх.
Час сівби та норми висіву. Соняшник легко витримує весняні заморозки, тому його можна висівати не лише на весні, а й восени. Цей спосіб озимого засіву соняшника достатньо перевірений на дослідних станціях і його радять для радгоспів та колгоспів. На потвердження того, що осінній засів дає не менщий урожай за
