вплив кукурудзяного сильосу на видої корів. Пересічний видій за кілька років від корів, що не одержували сильосу, дорівнював від 1250–1800 до 2000 кг за рік від однієї корови. Коли в кормову даванку цих корів додавали сильосовану кукурудзу, видої їх щороку збільшувалися і ті самі корови давали до 4200 кг молока. На тій самій Дніпропетровській станції маємо за 300 днів такі видої старих корів червоної німецької породи, що їх годували кукурудзяним сильосом[1]:
Роки
|
Народились 1919 р.
|
Народились 1918 р.
|
Народились 1917 р.
|
На кг
|
На %
|
На кг
|
На %
|
На кг
|
На %
|
1924
|
2391,7
|
100,0
|
1760,7
|
100,0
|
2461,4
|
100,0
|
1925
|
2573,8
|
107,6
|
2657,5
|
150,9
|
2680,2
|
108,8
|
1926
|
3511,0
|
146,8
|
2722,7
|
154,6
|
3129,3
|
127,1
|
1927
|
4755,0
|
198,8
|
4228,1
|
240,1
|
4241,5
|
172,3
|
1928
|
5589,6
|
237,9
|
4317,0
|
245,2
|
4613,3
|
187,4
|
|
Наведені дані доводять, що систематичне вживання кукурудзяного сильосу може за порівняно короткий термін подвоїти молочну продукцію.
Район культивування кукурудзи на сильос — це вся Україна. На зерно кукурудзу культивуватимуть у Степу та на півдні Лісостепу. 1930 року кукурудза сорту „Лімінґ“ дала на сильос такий урожай зеленої маси.
Лісостеп
|
Полтавська досл. станція
|
275,0 ц
|
Чарторийська „ „
|
101,0 „
|
Степ
|
П'ятихатська досл. станція
|
103,5 ц
|
Херсонська „ „
|
47,8 „
|
|
Проф. Г. В. Богаєвський так оцінює кукурудзу:
Зернові хліба дають пересічно з 1 га такий урожай, що дорівнює
|
1500 кормовим одиницям
|
Кукурудза на сильос
|
6500 „ „
|
Соняшник
|
5700 „ „
|
Сорґо
|
4500 „ „
|
Кормовий буряк
|
2000 „ „
|
|
Щоправда, цей приклад у наших умовах стосується лише до посушливих місцевостей, проте, за кормовими властивостями сильосована кукурудза іноді стоїть на першому місці серед перелічених культур і дає втроє більше кормових одиниць, ніж кормовий буряк, що його визнано за найкращий соковитий корм для худоби взимку.
- ↑ А. Чекотилло, журн. „Соц. реконструкция с. x.“, 1930 р., № 6.