Сторінка:Сергій Єфремов. Шевченко. 1914.pdf/110

Цю сторінку схвалено
На переломі.

Серед новознайдених року 1906-го творів Шевченка єсть одна невеличка поезія „Три літа“, написана наприкінці р. 1845-го. Невідомою долежала вона в архиві департамента поліції аж до нашого часу — більше, ніж пів століття. Знайдено її в Шевченковому зшиткові, що містить усі твори поета за три роки 1843–1845; зшиток звався теж „Три літа“ і згадана поезія, стоючи на самому кінці у йому, була немов епілогом попередньої поетичної діяльности нашого Кобзаря, підрахунком його поетичного надбання до того часу. Поет наче спинився був і оглянувся на пройдену путь, зміряв її та результати свого спостереження вилив у своєму поетичному епілозі. Вже через одно це згадана поезія набірає величезної ваги, бо має в собі чимало дуже цінних вказівок на те, як сам поет ставився до своєї попередньої роботи та яким шляхом ішов він за ці роки й до чого прийшов. З цього погляду „Три літа“ дають просто таки неоцінений матеріял до історії розвитку Шевченка і як особи, й як громадського діяча. Процес розвитку, яким пройшов він, виразно зазначено тут словами самого ж поета; те, що перше було незрозумілим в історії особистого життя та ду-