Сторінка:Сергій Єфремов. Історія українського письменства. 1919-1924.pdf/13

Ця сторінка вичитана

лися кудись у далечінь туманну і з теперішнього місця здаються якимись химерними мріями, якими жили ми хиба в недоброї пам'яти 80-х чи 90-х роках минулого століття. Ціла низка письменників наших примовкла й не озивається, або ж ніякого не має способу на те, щоб голоси їхні доходили до читача. Зв'язок між письменником і читачем, гірше — між письменством і тими, хто живого прагне слова й звик задовольняти з його свою духову спрагу — порвався. Химерний випадок, примха, щаслива чи нещаслива оказія тепер ще більше важить у долі нашої книжки, ніж коли-будь бувало це за попередніх часів. У пишнім своєю технікою XX-м столітті часто мусимо обертатись до способу XI-го і „книжним списанієм“ надолужувати жахливе убозство нашої техніки, — убозство, що любісенько вживається собі поруч з величезною її вибуялістю та майже необмеженими можливостями. Настала знов цензура. Але що найгірше — настала небувала й нечувана мабуть у письменстві річ — монополія на друковане слово деяких гуртків, канонізація певних формулок, підмінювання літератури спекуляцією, самореклама, чадне меценацтво — усе те, чого й по-одинці досить, щоб убити всякий рух і поступ у письменстві. А наслідком цього розпаношилась така деморалізація, таке „розтлініє нравів“, така задуха в сфері друкованого слова, що дихати иноді стає буквально нічим і сором часто пече лиця за те, що виходить з під нечуственного друкарського станка… Саме, здається иноді, істнування культури поставлено під загрозу під наскоками безтрадиційної некультурности.

І проте я певен, що всі оті іспити, через які переводить тепер наше письменство доля — річ минуща і навіть скороминуща. Слово — неодмінна умова для істнування людської громади взагалі, вільне слово — для добре, до пуття впорядкованої громади. Про це иноді забувають, це часто нехтують, цього здебільшого не помічають, не хочуть помічати, але це так, і щоб одмінити це — на щастя людськости, немає на те способу. Сама історія письменства — то власне історія боротьби вільного, не вважаючи на всякі кайдани, людського слова за панування в житті, за право