а за ним два дворяки йшло: один ніс кошик з огірками, диню й кавун, а другий — пляшку вина й дві рому доброго. В руці у пан-отця ще був квіток на три сажні дров. Квіток треба показати лісничому, де є, а де нема лісничого, то лісному отаману. В квітку пишеться, скільки хур дозволено вивезти, й кожна назначена оником (о): скільки хур вивіз, стільки онів проколе отаман. Поставивши отаманови око горілки, а козакам друге, можна вивезти втроє і вчетверо більше. Квіток до ліса — великий подарок для попа, де все під панами, що як не купиш, то й кілка ні з чого затесати. Й рад був о. Гервасій, що пан так роздобрухавсь, і йшов, вилічуючи, скільки треба дати козакам, щоб вивезти ліса на клуню. Ще тепер, від літ десяти назад, пан-отці повинні мати хату з громади, а тоді все своє, — а де його взяти?
Дав пан-отець по чарці горілки дворякам й відправив, та й став гукати!
— Діти! попаде!.. новина! а йдіть-но сюди!
— Яка там новина? — озвалась попадя. — Діти вже сплять.
— Кавун, диня, огірки! — почав пан-отець.
— Дайте мені кавуна, дині, огірків! — почала Текля, прокинувшись.
— Нехай вже завтра! — озвалась пані-матка.
— Завтра! — сказала Текля й знов заснула.
Все йшло, як треба, по косовиці жнива наставали, як й що року. Хазяї не нарадуються, що
