— А що, Козо, — кажуть, — ти, ми чули, добре бігаєш?
— Добре! — крикнув Антосьо.
— А ну, хлопці, на випередки!
В духовних школах старші — а ще в давнину — мали велику вдасть, навіть мали право різками дати; то їх тіни боялась дітвора й сиділа нишком, ні-чичирк. А се сам старший визиває побігати, то й сипнули на двір, та на випередки. Перед Пйотровою пляц куди здоровий! всього розгону туди й назад буде мало не з верству; було, де сили попробувати. Куди ж було справиться кому з Антосьом! Жоден заяць не зоставляв так простого бровка як він своє „комбраття“ зоставив.
— А добре бігає, — каже Карман Іванович.
— Та добре ж, — каже Гава.
— Ще треба випробувати, чи довго може бігати, чи далеко втече, — каже Папуша.
— Ну, Гаво, — каже Карман Іванович, — ти бігаєш, як жоден молдаван не побіжить; попробуйсяІ
Прибіг Антосьо, тільки чуть-чуть засапався.
— А ну, — каже Гава, — зо мною чи справишся?
— А ну! — каже Антосьо.
— Пожди ж, — каже Гава, — станьмо на-рівні, та по команді.
Стали на-рівні, й Карман Іванович почав: „раз — два — три!“ 3 сим словом і рушили. Та Гава ще й туди не добіг, а Антосьо вже назад добиравсь до мети.
— Добре, — кажуть чвертокласники, — добре
