— Та що ти! — перебив той, — ти не так величаеш; кажи: його богословство.
Мася чуть тільки гамує сміх, а Ляхи — щоб котрий вусом моргнув, то ніт. А Йван Іоаннович уже набив люльку; уже Ляшок й прислужився: вийняв з кишені папірцю шматок, запалив й приніс: — просю, — каже, — покірно, ваше богословство! пихкайте!
Йван Іоаннович хотів щось сказати, та тільки рот роззявив, а Ляшок й каже: — та пихкайте бо, ваше богословство, а то припече й кину.
Йван Іоаннович й став пихкати: пих-пих, й каже: — такого титулу — й все: пих-пих, — нема й у світі, — а все пихкає.
— О? — почав Ляшок, — нема? то як же вас величати, ваше богословство?
— Як буду священиком, то ваше благословеніє, або — ваше преподобіє, або — превелебіє; а тепер ще я не маю величанія.
Принесли чай. Став один Ляшок мішати його ложкою й питає: — Ваше богословство! чи пак — ваше пришле благословенство, а тепер ще ніяк! Ви вчили богословію; чого-то, скажіть, сахар скорійш ростає, як його не мішати ложечкою, а як мішати, то не так скоро?
— Ге! — сказав богослов, — ге! хіба се до богословії належить? ге!
— Бач його! — озвавсь той, — а я думав, що до богословії.
Поки тут що діялось, менші сестри, що сиділи десь там у закутку, підослали наймичку роспитат хурмана: хто приїхав. Як довідались, що бо-
