певністю для кожного буде ясний той само обсяг поняття, який міститься в відповідному слові чужомовному. І часто й тоді українське слово не вижене з ужитку чужомовного слова, я істнуватиме поруч із ним. От, напр., добре в нас переложено слово прогрес словом поступ, котре тепер уживається всюди, але й слово прогрес теж не вийшло з ужитку. Так саме як у сусідній російській мові істнують поруч абстрактный і отвлеченный.
Часом трапляється, що коли переклад чужомовного слова приймаєтьтя до вжитку і разом з тим залишається в мові й само чужомовне слово, то ці два слова починають уживатися в трохи одмінному одно від другого значінню. Тоді присутність у мові таких подвійних слів збагачує мову.
Тепер наша література ще в такому стані, що не кожний одділ її заповнено однаково. Найбільш розвинена поезія і белетристика та публіцистика. Популярних книжок з поля ріжного знання маємо теж чимало. Чисто наукових праць маємо далеко менше: по деяким питанням майже нічого орігінального й небагато перекладів. Через те ми маємо гарно оброблену мову для поеми, драми, повісти, статті до журналу, а для мови спеціяльної й наукової ще часто бракує нам виразів; властиво маємо їх багато, бо кожний або утворює свій неольогизм, або бере чужомовне слово, українізуючи його на свій лад, але ті неольогизми не мають загальної ухвали, й це вносить безладдя в мову.
Для впорядкування нашої наукової, техничної й офіціяльної мови організовано в нас уже кільки комісій, котрі впорядковують термінольогію всякого роду, витворюють і ухвалюють ті чи инші неольогізми, перекладають або українізують ті чи инші чужомовні терміни й технічні вирази. Робота таких комісій дуже потрібна й користна, але треба
