канських держав. Але півнезалежні держави відзначають ся тим, що не мають права межинароднїх зносин з надвірнього боку: тим часом Переяславська констітуция надавала се право українській державі. Якже проте розуміти ту „данину“, що платила українська республика московській монархиї. Годї розвязати се питаннє з погляду сучасної науки межинароднього права, бо вона не знає і не уявляє собі такої держави, яка-б, маючи атрібути самостійної, платила „данину“, як з другого боку не може припустити, щоб півнезалежна держава користувалась правом засилати послів. Се даєть ся пояснити тільки тодї, коли згідно з текстом конституциї ми приймемо, що „данина“ давала ся не державі московській, а цареви московському, яко протекторови особливого роду, бо держава українська від спілки з московською виразно бажала тільки „протекциї“, а не підданства. З сього погляду та „данина“ має значіннє вкладки до спільної скарбницї, призначеної для межинародних зносин спільної ваги. Такий характер стверджуєть ся ще й тим, що українська держава не була завойована московською монархиєю, або придбана діпльоматичним шляхом як Польща, а злучаючись з московською монархиєю, не поступила ся анї одним з своїх державних або республиканських прав, і устрій московської монархиї для української держави був зовсїм байдужний. Переяславська констітуция була стверджена о-
Сторінка:Самостійна Україна.pdf/14
Цю сторінку схвалено
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b9/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0.pdf/page14-960px-%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0.pdf.jpg)