невимовно тяжкі. В останніх днях жовтня 1918 р. болгарська армія зложила збрую. Туреччина здалась. Антантська флота увійшла на Чорне Море. В Німеччині вибухла революція. Вслід за тим Австро-Угорщина розпалась. Не стало союзників України. Французька фльота затопила або полонила українські воєнні кораблі та висадила в Одесі антантські війська. Німецькі та австрійські війська на Вкраїні зачали вертати домів або большевичитись. Жидівсько-російські большевики по містах України підняли голову, а большевицька армія з Московщини стала напирати на Харківщину. Україна найшлась у крайній небезпеці.
Здоровий розум казав тоді усім Українцям обєднатись та підперти гетьмана і його правительство — тим більше, що було се тоді ще самостійницьке правительство, зложене зі звісних українських патріотів, як Стебницький, Дорошенко, Леонтович, Лотоцький, Василенко, Славинський, Вязлів, Бутенко і т. п. Та замісць зробити те, що зробили-би члени кожного іншого народу на світі, себто замісць підперти те правительство в так грізній хвилі, українська соціялістична інтелігенція ошаліла. Вона рішила зачати повстання проти гетьмана, щоби замісць „буржуазного” гетьмана завести соціялістичне правління а замісць приватної власности соціялізм. Було се очевидне божевілля та страшний злочин проти України. Зачинати горожанську війну в такій хвили значило убити державність України. Та для українських соціялістів партійна їх справа стояла, видко, вище добра України.
На жаль — молоді та недосвідчені в політиці С. Стрільці[1] під командою Евгена Коновальця дались збаламутити укра-
- ↑ „Українських Січових Стрільців” (УСС) треба відріжнити від „Січових Стрільців” (СС). — У. С. С. були уформовані в Галичині з вибухом світової війни 1914 р. та боролись по боці Австрії проти Росії в імя визволу України та утворення української держави. В р. 1918 вони були зародком Галицької Української Армії. Натомісць „Січові Стрільці” сформувались у Києві 1917 року з тих У. С. С-ів та інших молодих Галичан, що були в російськім полоні. Їх командантом став Евген Коновалець, якому тоді було 25 літ віку. Вони служили як гвардія Укр. Центр. Ради, опісля Гетьмана, дальше Директорії а вкінци от. Петлюри. Коли (по мирі в Ризі) Польща розоружила армію Петлюри, то і Січові Стрільці були розоружені, а полк. Коновалець виїхав з Польщі в заграницю.
