мілись з Лєніном і Раковським та поїхали на Вкраїну (1921 р.) „будувати радянську Україну у союзі радянських републик“ — себто просто кажучи у федерації з Москвою?.. Що правда, Винниченко скоро повернув назад та живе тепер коло Парижа. Побачив, що його не думають зробити головою радянської України та завчасу „вицофався”, Але ані словом не осудив федерації ні большевиків та мовчить до сегодня про самостійність. А проф. Грушевський так і пропав у „сфедерованім” раю. На жаль — за Винниченком і Грушевським тисячі укр. інтеліґентів-еміґрантів поїхали „федеруватись” з „червоними товаришами”. Сегодня вони — як не пособачились — то або на другім світі або на Соловках чи де в Сибірі на засланню або в тюрмах.
Ба, навіть на вигнанню в Европі українська соціялістична демократія хоріє ще на „федерацію” чи на „союз” з Москвою. Чиж не проголошували потреби „Союза Сходу Европи” небіщик Микита Шаповал, Григоріїв та інші укр. соціялісти-революціонери тому кілька літ у Празі?..
Гетьман заявляв „федерацію” з мусу та з політичної хитрости; українські соціялісти з засади та з переконання, по щирости — прямо: з політичної глупоти. Сегодня-ж вони та їх однодумці мають чого лаяти гетьмана за …федерацію!
Дійсні погляди та цілі гетьмана Павла Скоропадського належить виводити з його врочистих заяв, з його державних актів та з цілої його діяльности. Наведемо лиш, що головне:
1) Коли гетьман Скоропадський був ще командуючим ґенералом б. царської а вже розпадаючої армії, 1917 року, він сотворив „I-ий український корпус” та заприсягав його на укр. прапор і на вірність Укр. Центральній Раді та піддав його українському правительству (хоч і соціялістичному!)
2) Коли гетьман Скоропадський дня 29 квітня 1918 обнимав власть, приняв титул „гетьмана всієї України” — чим зазначив своє загальноукраїнське соборництво.
3) В Грамоті з 22 жовтня 1918 гетьман вичисляє, що зроблено для закріплення Нашої Держави як самостійної і незалежної держави”. Гетьман каже в сій Грамоті, що „стоючи на грунті незалежности Української Держави він сподівається „признання суверенітету Нашого й іншими державами”. Гетьман вичисляє закони, які видано „для закріплення державности України та заявляє, що орґанізуєсь укр. армію і фльоту для
