Сторінка:Різниченко Вас. Національний колір України. (Жовто-блакітна барва). 1917.pdf/13

— 12 —

фарби постійно уживало ся нашим народом в буденному житю на всіх просторах його землі до самого останнього часу, і тільки років з 20-30 сі кольори почали сходити з житя. Але на Поділю вони ще й досі домінують на вишивках^[1]. При Тарасові Шевченкові вони вживались дуже широко; в них він одягає своіх героів („Капитанша“ і иньші) і навіть свою наречену^[2].

Таким побитом, коли справа з украінським національним коліром здаєть ся більш-менш уже остаточно виясненою, незрозумілим здаєть ся, отже, вживанє в маніфестациях національними партиями иньших колірів, як, наприм., червоного^[3] і

1. Рада, 1911, 179.
2. Ib.
3. Червоний колір є у нас на Украіні національним коліром траура. (Прим., в пісні

   „Ой, убито, вбито (козака),
   Затягнуто в жито,
   Червоною китайкою
   Личенько прикрито“…)