Ти, хамске насїнє, мусиш тоє знати,
Що все, що є тебе, все від нас узяте:
І земля тут ляцка і вода і небо —
То би тобі також знати вже раз треба!
РУСИН:
Ну так! порадь, брате, що маю дїлати,
Коли мене з власной виганяєш хати?
ШЛЯХТИЧ:
Бери, хаме, палку, лїру, дві торбинї,
А нї то повісь ся на якій вербинї,
Або де у лїсї на сухій гиляцї,
Щоб собача була смерть тобі собацї!
РУСИН:
(насьмішливо)
Ой Ляхи, мої коханї, Ляшеньки ледащо,
Продалисьте лїси жидам, а тепер нї за що
Навіть петлю зачінити, щоб повісить брата…
Ой гіркаж нам тотаваша братерска заплата!
ШЛЯХТИЧ:
(бундючно)
Хоть лїси прадїдні випродали ґрафи,
За то “ржонд” поставив всюди телєґрафи —
І не взбороняє в жаднім параґрафі…
Вішатись в щасливий час на телєґрафі…
|