селї гайдамацтво та дістане в руки докази недозволеної аґітациї або навіть пруської пропаганди. Сидить та видить через вікно, як сходять ся перед канцелярию ґазди а кожний з них тримає щось в руках завинене в хустину.
Коли пан маршалок вийшов супроти них то селяне оден за другим стали підходити до нього та кожний з них віддавав свою книжочку на якій виднїв ся напис:
“Ксьонжечка податкова!”
Пан маршалок, коли побачив таку кумедію, попав в пасію, почервонїв як бурак та мерщій утїк до канцелярії.
Щойно пізно в ночи, коли вже в селї спали, відїхав він в супроводї жандармів до міста, та від сеї пори перестав бавити ся в полїтику.
Проць Заголомшений потребував римського так якби вмирати. А що у селї не було у кого позичити тому вій вибрав ся до поблизького місточка. Однак щоб жид йому скорше позичив, взяв Проць для нього в дарунку курку. Прийшовши до місточка, Проць зайшов до знакомого жидка Юдки, дав йому курку та сказав:
