Сторінка:Русова. Нова школа соціяльного виховання. 1924.djvu/8

кання істини-правди, а це шукання й є вічним і обов'язком і завданням людини і людности. Розум нахиляє до критики, а розумна критика конче потрібна для постійного поступу, вона забезпечує людину від закристалізування в одних формах життя, не дає зупинятися на півшляху до абсолютного знання. От через що, сучасна школа звертає велику увагу на формування розуму, на дисциплінування розумових сил, не на накидання в голову учня ріжноманітного знання, а на вироблення самого розуму й активної думки. Любов до знання грунтується на насолоді від розумової діяльности: чим вона більше самодіяльна, тим і насолода більша. Кажуть, що перша зацікавленість в науці породилась із здивування; воно викликало зусилля розуму для зрозуміння й для захисту від грізних з'явищ природи. Але здивування, що переходить в переляк, породило чимало заблудів, дурних забобонів, митів і казок. Потрібна була стала критика, певне спостереження, щоб розвіяти вражіння здивування й сміливо знайти розумну правду та привабити до неї людей. Смілива думка посуває людський поступ. Прометей буде завжди улюбленим героєм людности. От через що, слідом за розумом, соціяльне виховання потрібує від дитини розвитку соціальної доброчинности — хоробрости. Галілей, Джордано Бруно не лякалися смерти, висловлюючи свою певну наукову правду. Але для того, щоб їх героїзм мав корисні наслідки, треба, щоб думка генія, його вигадка не одходила занадто далеко від стану розуміння середньої більшости громадянства, або спиралася на певні наукові підвалини. Тільки така думка має вартість,