вати постійну взаїмність межи інстинктами дитини та її змаганнями до аккомодації. Мак Даугель каже: «Дух людини має деякі природжені або одержані в спадщину нахили, вони й є головні джерела й мотиви для розвитку всякого руху, як індивідуального, так і колективного. Це й є той грунт, на якому складається характер, виробляється воля й окремих осіб і окремих націй». З цих природжених нахилів Мак Даугель дає найбільше значіння інстинктам і таким загальним нахилам, які безпосередньо залежать від душевного складу й природи душевних процесів. Сучасні психологи визнають, що інстинкт є специфічний нахил душі, який існує у членів цілого вида, раси; він поволі розвинувся в процесі оточення. Будучи природженим елементом душі інстинкт не може бути цілком знищений. У звірів він виявляється одразу — в перший час життя. У дитини — навпаки: інстинкт виявляється лише поволі. Кошеня, ніколи ще не бачивши миші, вже кидається здоганяти клубок; молода вивірка, не зазнавши ще жадної зіми, вже готує собі запаси з горіхів: одні гризе, а другі ховає в своє кубло. У дитини є інстинкти, що в несприяючих умовах можуть довгий час не виявлятися, другі виявляються в певні періоди. В інстинктах роспізнають не лише біологічний процес, а й розумовий. Інстинкти викликають перші рухи дитини, інстинктові бажання керують її першою діяльністю душевною. Вияви наймогутніших інстинктів часто дуже афективні або емоціональні. Інстинкт саморятування викликає тікання — рух, — або огиду — одворот від червей, від хутра у малих дітей. Інстинкт цікавости викликає емоцію
Сторінка:Русова. Нова школа соціяльного виховання. 1924.djvu/44
Ця сторінка вичитана