годувальницею — 7,7, молоком корови чи кози — 42, і штучно вигодованих — 125,7. В Парижі досліди встановили, що за тиждень вмірає 30 годованих груддю і 260 вигодованих соскою. Ще гірше становище дітей серед фабричного робітництва. На деяких фабриках в Англії записано за рік 90 абортів, з них 21 мертворожденних і до 60 немовляток вмерло в конвульсіях (фабрика свинцевих білил). В Нотепгеймі з 1000 дітей вмірає 200. В 1898 р. в Німеччині самих дітей, що працюють на фабриках, налічувалося 544,280. В кустарній промисловості діти молодше 10 літ складають 56 %. По деяких місцевостях діти починають працювати з 3 літ, по инших дітям доводиться працювати до півночі, — це все дуже погано відбивається на їх здоровлі, на фізичпому розвиткові, погано також виливає й на моральний стан; помічено, що місцевості, де працюють діти малого віку на фабриках, дають більший відсоток малолітніх злочинців. Багато спостережень виявляють негативний вплив школи на фізичний розвиток дітей. Перший шкільний рік дає 17 % захорувань, а останній 40–50 %. В перші місяці шкільного життя вага дівчат (в школах м. Галле) зменшилась на ¾ кілограма. Серед дітей 13–14 літ, коли зростають вимоги гімназіальної науки, кількість дитячих хороб підвищується на 60–70 %, зростає нервовість дітей, їхня короткозорість. З дослідів у Стокгольмі (в Швеції) малокровність виявляється лише у 7 % учнів, в кінці 2-го року у 15 %, кровотеча з носу у 4 %, брак апетиту у 6,6–13,6 %, болі голови у 2,2 %–10,9 %.
На цей вплив оточення сучасні педагоги змагаються реагувати ріжними заходами.
