сон для них найкращий спочинок, і нервовий дітям він дуже потрібний; дитину до 4-х літ треба вкладати спати й удень. На емоції впливають нервове зворушення та ріжні атмосферичні і фізичні умови. Настрій дитини цілком залежить від її фізичного стану, так:
Підвищений стан нервів. Виявляється радість життя, жвава діяльність, веселість, а инший раз і сльози, раздратованість, крики, некоординовані рухи, лютість, бажання щось поламати, боротися.
Середнє нервовий настрій. Становище рівноваги, спокійний настрій.
Стан нервів пригноблений. Лінощі, лагідність, соромливість, втома, лякливість, жах, втрата свідомости.
Декарт визнає тільки 6 первісних емоцій: здивування, любов, зненавість, радість, бажання, горе. Усі инші походять з них. В дітях яскраво виявляється здивування, захоплення, змішане з острахом, і легко переходить в релігійне почуття (побожність, вдячність). В ненавісти виявляється гнів, огида, страх. Емоція стидання є цілком соціяльне почуття; воно виявляється в присутности инших людей і часто переходить в соромливість, через яку дитина ухиляється від чужих поглядів, чужих людей. Ця емоція остільки негативно відбивається на всьому поводженні дитини, на успіхах її навчання, що з нею у вихованні треба боротися, треба зміцнювати нерви дитини, підносити її думку про свою особу, давати обов'язкові доручення,
