Сторінка:Русова. Нова школа соціяльного виховання. 1924.djvu/117

роспізнаванням: в б тижнів син X. пізнавав свою цяцьку, в 7 тижнів — свою соску, і побачивши її, ростуляв рот і плямкав губами; в 10 місяців він уперше зрана одержав шматочок шоколаду і коли в 3-ій годині дня він удруге побачив шоколад, то зараз простяг до нього руки й поніс до рота. Безпосереднє пізнавання виявляється раніш волевого. Рубінштейн визнає память за здібність затримувати чи то довгий чи короткий час раніш припяті вражіння. В дореформованій школі панувала память. Але хоч Французи і кажуть: — trop de mémoire, peu d'esprit — не можна не визнати, що весь обсяг нашого мишлення, наш життєвий досвід живуть памяттю. Уся наша розумова діяльність складається не лише з сучасних фактів і з'явищ, а й з тих, що колись нами були прийняті або пережиті. Герінг каже: память є первісна здібність, яка є джерелом і звязком усього нашого свідомого життя. Дивно, що память дуже гарна буває й у геніяльних дітей і у відсталих. Один дефективний хлопець 14 літ міг після двох-трьох хвилинного перегляду слово в слово переказати сторінку якого небудь латинського твору. Память закладає в нашому розумі цілі скарби, а разом з тим навертає нашу думку на готові факти, закликає на вже протоптані шляхи. От через що, Спенсер висловлює острах, щоб занадто широко розвинена память не зіпсувала самостійні творчі сили дитини. І справді, коли память перемагає інтелект, вона стає його ворогом. З другого боку, память значно поширює наш обрій, дає ріжноманітний матеріял для порівнювання і других функцій нашого мишлення. В самому процесі памяти ми помі-