втомлює дітей. Оскільки воля й почуття впливають на увагу, видно з того, що дуже часто при спільних працях мало здібні учні роблять менше помилок, аніж більш здібні. Треба конче над учнями робити спостереження щодо 1) обсягу уваги, цеб-то кільки приймань учень одночасно може прийняти; 2) до роспреділяючої уваги, цеб-то до здібности одночасно поділяти свою увагу на декільки предметів; і 3) оскільки дитина здатна до концентрації, бо чим більше людина здатна до сильної концентрації, тим більша її здібність до роспреділення уваги. Наполеон одночасно диктував кільки листів; капельмейстер, регент мусять мати роспреділюючу увагу. А діти нездібні до концентрації уваги. Взагалі вона є дуже складний процес, що залежить і від емоцій, і від волі та звичок людини: є люде, що звикли до праці при всяких умовах і обставинах; инші знов дуже на це вередливі, вимагають найбільш сприятливих умов для своєї праці. Є діти з інтенсивною увагою, вона виявляє інтелектуальну енергію, здібність до захоплення працею (художники, вчені). Для шкільної практики має велике значіння рівновага і витриманість уваги, яка і дає найбільшу продуктивність праці і виявляється найдужче, коли одночасно викликані і волева і безпосередня увага — інтерес і бажання — стають до того, аби виконати працю.
Всі ці ріжноманітні форми уваги не стільки впливають на обдарованість дитини, скільки на характер особи. Хоча вправи й можуть розвинути увагу, але це ще не певно, а самий обсяг уяви визнається природженим, залежить від загальної обдарованости дитини.
