куди легше організувати на селі, ніж по містах. Тут же, на цих двох дуже визначних ремествах, можна досить добре познайомитися з історично-культурним значінням їх, з деякими природничими знаннями. І під час цих праць можна зручно викликати в дитини естетичне почуття, особливо коло праці в садку: грядки з ріжноколіровими квітками й т. и., або на більш уже ніжних і штучних виробах деревляннх річей: шухлядок, ножів і т. п. Тут у великій пригоді буде наш український орнамент і наддніпрянський і буковинський. Вже ці дві праці — хліборобська та столярська дають змогу організувати товариство для заготовки матеріялу, для росподілу, яка са́ме праця обслуговує спільні потреби школи, а яка задовольняє лише особисті. При селянських гімназіях теж куди легше здобувати глину, лозу та инший матеріал для праці, заклика́ти й батьків до помочі в цім напрямі.
Взагалі, щоб діяльна школа могла як-найкраще розвиватися, треба, шоб вона користувалася як-найдешевшим матеріялом, вживаючи всі природні багацтва, закликаючи батьків до тимчасових позичок ріжного струменту, потрібного для дитячої праці, а самим дітям доручаючи збирати ріжні річі, які також можуть пригодитись. Взагалі треба, щоб діти ставились до своєї школи, як до чогось рідного, коло чого треба поклопотатись і вистаратись, коли що потрібно для спільних інтересів. Це все дає школі той демократично-соціяльний напрямок, який найбільше сприяє вихованню справжніх громадян. В діяльній школі цілком природно складається діяльне колективне життя; кожна спільна праця викликає колективну дисці-
