ніх принціпів треба подбати всьому вкраїнському вчительству, всьому освіченому громадянству. Бо для реформи багато ще дечого бракує: потрібні приладдя, підручники, складені на основі нового програму й методу. Така спільна праця громадянства й учительства тільки й може посунути як-найшвидче реформу нашої школи.
Реформа пасивної, виключно інтелектуальної школи на діяльну, волеву та інтелектуальну мусить охопити всю єдину школу, згори донизу. У нас найбільш сприятливий грунт для реформи виявляють наші селянські гімназії. Недавно повсталі, не звязані старою закам'янілою традицією, вони роспочинають свою працю в найкращих фізичних умовах — серед природи, поблизу ліса або поля. Не дурно й у Німеччині найкращою новою школою визнають Landeserziehungsheim Ліца в Гарці. Перша умова для розвитку діяльної школи — це її наближення до природи для безпосередньої праці серед неї, для спостережень і для більш-менш далеких екскурсій. В першу чергу провадиться хліборобська праця, заводиться свій садок, город, пасіка, а, де можна, і своє поле. Ця праця не тільки дає багато лабораторного матеріялу, а й впливає дуже добре на здоровля учнів. Далі потреби школи вимагають зробити ослін, чи класну дошку, чи тераріум для малих коханців дітей — мишки, зайченя та инш., або голубятню, — от і знайшлася нова спільна праця, почалося знайомство з новими знаряддями, з новим матеріялом, новою технікою: це все
