у життя. 1. Улаштовувати курси з справді зразковою діяльною школою, в якій слухачі провадили б курси з ріжних наук по методу діяльної школи — з історії, географії, природознавства та навчання ріжних мов. На курсах учителі обмінювалися б своїм досвідом, своїми вдалими чи невдалими спробами і т. п. 2. Мусить бути поширений програм учительських семинарій; там треба викладати поняття про діяльну школу; треба значно поширити курс природознавства, особливо геологію, біологію, хемію, які відограють нині таку велику ролю в новій школі. Вони ж потрібні й для сільсько-господарчої праці й для кустарно-ремісничої в тих місцевостях, де населення живе з садівництва або ткацтва, гончарства чи цукроварства. Треба також, щоб у вчительських семинаріях підготовлялися вчителі ремества, бо воно в новій школі теж мусить стояти на педагогичних принціпах, щоб не вносити дисгармонії в загальне навчання. Можуть при семинарії існувати й окремі ремісничі курси, де б вияснювалося педагогичне значіння ремісничого знання. 3. З найкращих учителів, що мають значний педагогичний стаж, утворити інструкторів і послати їх за кордон на цілий рік оглянути нові школи, де вже здіснюються методи та ріжні засоби діяльної школи. Не треба переймати всіх деталів зразкових шкіл у других народів, ні, — кожний народ має утворити свою власну школу, згідно з найновішими принціпами педагогії, але цілком своєрідну, національну школу, з своїми особливими рисами, в своїх життєвих потребах і формах свого власного національного життя.
І про таку національну реалізацію всесвіт-