слів и прикрашеня бесіди, укладам наук на словах, именах и в загалі на зверхніх признаках: думає він, що незвичайні звороти приманюють цікавість слухачів. „Можеш — говорить він — занити увагу людий, поясняючи ім яке-небудь имя и цілу проповідь оперти на имени; на приклад, в неділю говори: неділя називається від того, що в той день нічого не ділають, тілько Богови моляться; або — в день Володимира скажи, що Володимир від того так називається, що володіє миром; на Василя скажи, що Василий значить цар, бо Василий Святий царствував над своіи тілом.“
Галитовський учить проповідників, щоб займали слухачів яким-небудь не зразу зрозумілим для них заявленєи; наприклад на Вербну неділю сказавши: — „Православні християне! Прошу вас и заявляю вам, щоби ви конечно ходили до церкви и молилися Богу; сёго тиждня буде страшний суд,“ — зійди геть с катедри. Се значить, що в страстний тиждень будуть читати про суд над Исусом Христом: отеє й суд страшний. — Замітні ёго науки, як промавляти над вмерлими. Галятовський каже росправляти проповідникови, - як покійник творив добро, беріг православну віру, помагав бідним милостинею, давав підмогу церквам и монастирям, приймав до свого дому подорожних, викупляв полонених з неволі и и., хоч би про покійника не звісні були такі чесноти. „Можеш — говорить він — крім того пригадати ёго родину, сказати, що вона давна, истнує сто літ або навіть тисячу літ на світі, що вона була в крівній звазі из знатними домами; можеш взяти прізвище покійного; н. пр. як він називався Броницький, то говори: він так звався тому, що боронив отчину; або н. пр. вмерлий називався Любомирський, то говори, що він тому Любомирський, що мир полюбив. Можеш взяти також хрестне имя. Вмерлого звали Стефаном, ти говори: Стефян значить вінець, и тут скажи, що покійник добув собі вінець як би с цвітів або дорогоцінних камінів; або вмерлого звали Доротей, звернися до слухачів и скажи: Православні християне! Доротей значить дар Божий. И наш Доротей, котрого видите на гробових ношах, був справдешнім даром для отчини и для католицькоі церкви. Можеш також взяти герб покійника: як в ёго гербі була стріла, то пригадай текст: „покажи мя, яко стрѣлу избранну;“ як у ёго в гербі башта — скажи текст: „бысть упованіе мое столбъ крѣпости“ и и.
Можна підозрівати, що тут проповідник з гумором говорить о проповідях сучасних. То само можна би сказати що до поу-
