Ту, здавалось, було б до річі, щоби християнин Галатовського пригадав жидови спосіб, в який обходились жиди, арендарі панських маєтків, с православними церквами: се між иншими причинами и довело народ до того, що він в часи Хмельницького по варварськи вибив жидів на Украіні. Галятовський повинен був знати ті часи. Нема що сумніватись о правдивості вістей про наругу жидів над християнськими церквами, бо про се звіщають не тілько руські, але й польскі историки; навіть римсько-католицькі священники, при всій своій ненависті до шизми, находили негожими поступки польских панів, котрі давали жидам роспоряжати православними церквами. Чому ж не згадує Галятовський про се ні одним словом? Може бути, що він не хотів про те згадувати, щоб не дражнити поляків, бо ж бесчестя церков спадало більше на них, ніж на жидів, котрі тілько користувались с того, що ім дозволяли. Як би там ні було, Галятовський не тикаючись в своій книжці сеі справи, вдоволяеться тим, що зачерпнув с чужоземних жерел и повторяє свій строгий засуд над жидівським племенем такими виразами: „Ми, християне, повинні руйнувати и палити жидівські божниці, в котрих ви хулите Бога; ми повинні відберати у вас синагоги и повертати іх в церкви; ми повинні вас, яко ворогів Христа и християн, виганяти з наших городів, з усіх держав, убивати вас мечем, топити в ріках и губити всілякими способами смерті.“
Галятовський позіставив два твори против магомедан: оба написані в епоку війни против Турків, підійнятої спільними силами Россиі и Польщі. Отся війна дуже займала нашого автора. Перший твір під заголовком: „Лебедь съ періемъ своимъ“ посвячений р. 1683 гетьманови Иванови Самойловичу. По нахилу до символизму, який панував в тодішних литературних творах, Галятовський розуміє під именем Лебеда — християнство, а навіть самого Спасителя; противний ёму символ могамеданства — орел. В своім присвященю говорить автор, що Лебедь своім голосом и пером підбуджує християн до борби против музулман. Утвір писаний по польски, позаяк тоді ще дуже широко на Украіні в висшій класі уживано польского язика; єсть також сучасний перевід руський, писаний по словянськи церковним язиком и ніде не печатаний.
Автор хоче виложити науку, вимисли и способи, як християне могуть покопати в війні бісурман и знищити іх гидке имя з лиця землі. Автор хоче порішити питанє: від чого держаться магонеданє так довго на світі? Яко чоловік благочестивий, що навик у всіх
