Жид пощипується на жидівський закон, котрий наказує жидам берегтися крови; на те відповідає ёго противник, що хоч був Мойсеів закон, а однако се не спиняло жидів приносити в жертву бісаv своіх синів и дочок и проливати невинну кров, як говориться в одній с псальмів. Та як жид спитав ёго: навіщо потрібна жидам та кров? — противник ёго оказався слабим в відповіді, книжки, с котрих він черпав дані для сего питаня, подавали всілякі обясненя. В одних говорилось, що жиди дають кров дітей ними замучених християнам в страві и напоях, сподіючись тим способом зъєднати прихильність іх для свого племени; другі, напротив, подавали, що жиди самі уживають тоі крови до своіх „мацес“, щоб очиститись від того особливого запаху, який носить жид всюди с собою; треті обясняли, що се у жидів така тайна, котру знає тілько не багато передових рабинів, и вопи дають ту кров своім недужим одновірцям в крайних злучаях, виголошуючи при тім такі слова: „коли Христос — правдивий Мессия, то най же кров невинного чоловіка, котрий вірив в него, поможе тобі від гріхів твоіх и приведе тебе до вічного житя!“ Декотрі, наконець, говорили, що кров дітей потрібна жидам до чарів и дається з оріхами, яблуками и нашими ласощами. З усёго того видко, що автор „Мессиі Правдивого” не виробив собі ясного понятя: на що жиди сповняють страшний, таємничий обряд, о який іх обвиняли? Мимо того, християнин Галятовського, що веде диспуту, остається в повній вірі, що жиди поривають християнські діти, убивають іх в муках и точать з них кров; а с того виводить він, що християне, щоб уникнути Божоі кари над собою, повинні убивати жидів и проливати іх кров.
Християнин дальше обвиняє жидів. Говорили, що жиди займаються чарами, щоб наносити лихо християнам. В тім згляді книжка „Зеркало Польского королівства“ подало ёму цікавий росказ. В Польщі домагався оден жид від жінки-християнки молока іі грудей и обіцяв значні гроші. Жінка порадившись с чоловіком дала жидови коровячого молока запевняючи, що се молоко з іі груді. Жиди робили над молоком заклинаня, потім пішли до шибениці, де висів труп засудженого збродняря, вілляли ёму до уха молока и питали: що він чує? — Мичанє худоби — проговорив труп. Жиди зрозуміли, що́ жінка іх обдурила. Тоді по всій Польщі почала гинути худоба; було б те ж саме и с християнами, як би жінка була справді продала жидови молоко з іі груді, замість від корови... Християнин наводить ще кілька прикладів з Барония, котрі доказують, що жиди займались чарами. До чарівництва від-
