не вдіє. Се нині справді так є; и треба буде ім на будущину добре від Кримців одділятись“. Війско, вернувши с походу, розложилось станом над рікою Коломаком. Тут старшина зробила змову и написала донос на свого гетьмана*).
У сім доносі переказувано всілякі вираженя невдоволеня, що висказав гетьман проти московському правліню задля миру с Польщею; вказувано на поступки, що спиняли успіх у війні с Татарами. Він позволяв возити в Крим всякі запаси и гонити товар на продаж. Тут між иншими замічали, що він не висилав на перед звідунів и сторожи, щоб розвідатися про стан поля, а видячи около таборів поля в пожарі, не посилав іх гасити. Дійшовши до Кінки, не вивідався, як далеко вигорів степ, а посунувся наперед на спалене поле; ёго неохота до сеі війни и недбальство давали повід додумуватися, що с причини и росказу гетьмана спалено степи. Крім того в доносі жалувались на лиху управу гетьмапа: він сам всё робив, не закликаючи нікого на раду; без суду и слідства відберав уряди, понижав старинних козаків и вивисшав дрібноту, просто поступав из старшиною, а більш усёго був незносний своєю користолюбностю: за полковничі уряди брав хабарі и позваляв чинити людям всякий угніт: що в кого припаде ёму до вподоби то й бере, а чого він сам не возьме — то діти ёго візьмуть. Наконець просили именем цілого війска запороського змінити ёго з гетьманства.
Сей донос подали Голицину 7. липця. Могучий боярин не любив уже давнійше Самойловича: Голицин жив у розладі з Ромодановським, с котрим Самойлович жив у приязні. Донос вислано в Москву, а в Москві поступили з ним так, як бажав Голицин. Дня 22. липця привіз гонець з Москви царську грамоту. Голицину поручено заявити старшині, що як Самойлович козакам не до вподоби, то вони могуть вибрати собі иншого, а від Самойловича казано відобрати знаки гетьманського уряду и самого приставити в Московщину, поступаючи так, як Господь Бог напутить и навчить боярина.
Голицин знав, що козаки не терпіли Самойловича и боявся, щоб вони дізнавшись, що гетьман зміняється, не допускалися сваволі и не росправилися с тими, котрі розбудили іх злість на себе.
