підбурювали чернь против знатних. У народу повстало змаганє грабити богатих и знатних: іх достатки вважали плодом обдираня народу. Повстало домаганє, щоби нового гетьмана вибрали на так званій „чорній раді“, т. є. на такій, де би брала уділ вся громада народу. Методий, що перше був приятелем Золотаренка, отверто перейшов на сторону Брюховецького и старався за ёго перед московськими боярами. Тоді Золотаренко вбачаючи, що ёму не бути гетьманом, помирився с Сомком и зачав односердно дбати об сім, щоб на будущій раді вибрали Сомка. Та се було вже за пізно. Примиренє се не помогло партиі знатних. Методий сильно поперав у Москві Брюховецького, представляв Сомка и Золотаренка яко тайних сторонників Поляків и впевняв, що як виберуть Сомка, то наступить зрада. Крім того сам Сомко не припав до вподоби Москві, тому що неустанно жалувався на кривди, що діяли московські вояки Украінцям и в загалі перед царськими послами заявлявся яко вольний чоловік. Московське правлінє рішило зібрати всенародню або чорну раду и затвердити гетьманом сёго, хто буде на ній вибраний. В тій цілі виправлено в Украіну князя Великогагина.
Раду назначено в червцю в Ніжині. Брюховецький через своіх Запорожців нагнав там великі ватаги чорного народу, що йшов з ненавистю до богачів и знатних и в надіі іх грабити. Методий був невідступно при царськім послі. Московське військо, зложене переважно с чужоземців, прибуло також на раду. Дня 17-го червця, ис сходом сонця відкрито раду читанєм царськоі грамоти. Не вспів князь Великогагин скінчити читаня, як піднялось замішанє: одні окликали гетьманом Сомка, другі — Брюховецького. Дійшло до бійки. Тоді московський полковник, німець Страсбург, розігнав іх пустивши поміж них ручні гранати. За Брюховецьким була більшість. Сомко втік. Народ кинувся на вози старшин и знатних козаків и ограбив іх. Сомко и инші полковники и старшини, разом до пятьдесять людий, виратувались перед народнёю злостю тим, що удались о поміч до князя Великогагина и московський боярин вислав іх під сторожею в ніжинський замок.
На другий день князь Великогагин потвердив Брюховецького гетьманом. Три дні за відомостю Брюховецького діялися насиля, погана пиятика, грабіжі. Лихо було кождому, хто носив тілько кармазиновий жупан; багато тілько тим способом виратувалось, що одяглися в свити. Як проминуло три дні пільги, казав Брюховецький застановити безлад, що ще довго проявлявся в ріжних місцях.
