„русский“ накручують на своє копито. Далї ганять наші порядки а вихвалюють порядки росийскі і доброту московского царя, — чи як вони кажуть: „русского царя“ і називають єго „нашим царам“.
Та руссофільска аґітация довела до звісного полїтичного процесу Ольги Грабар і тов. і той процес доказав, що є аґенти і шпіони росийскі, які старають ся, аби Галичину і Буковину відорвати від Австриї і прилучити єї до Росиї. Сей процес перший раз звернув увагу Австриї на шкідливу і небезпечну роботу кацапских запроданцїв.
В Росиї повстали нарочно окремі товариства, які поставили собі за цїль підпирати руссофільску аґітацию в Галичинї і на Буковинї. Між иншими є таким товариством „Общество воспомоществованія Славянъ“ і „Галицко-русское общество“ в Петербурзї.
Між тим прийшла япаньска війна. Росия була тодї занята на сходї і в тім часї руссофільска аґітация в Галичииї і на Буковинї троха ослабла.
Але по нещасливій війнї з Япаном Росия забагла зискати на Австриї те, що стратила в тій війнї на сходї. І тепер
В цїли поширеня руссофільскої аґітациї приїзджають до Австриї не звичайні собі люди, але представителї пануючих кругів. До Праги на з'їзд приїзджає ґраф Бобриньский, провідник найбільшого сторонництва в росийскій думі, ґенерал Владиміров і Ґіжицкій, стоячий близько царского двору.
Про сей з'їзд згадує бесїдник, тому, бо він зачав ся вправдї в Празї, але закінчив ся у нас в Серетї. Іменно руссофільскі ватажки спровадили ґр. Бобриньского до Серету. Сей приїзд відбув ся так:
Ґрафа Бобриньского привитали кацапи убрані в державно росийскі ленти. Відтак на вічу промовляв і ґр. Бобриньский. Між иншим га-
