„Я з д-ром Королем усе стояв на галицко-рускім становищу, нїколи не помітував нашою народною мовою і не можу згодити ся з фракциєю Дудикевича, яка почала заводити росийску мову навіть на селяньских зборах. Мене се болїло, бо я сам селяньский син і жаль менї було, що так помітують мовою, якою до мене мати говорила і якою я до своїх дїтий говорю.“
Так говорив під присягою перед судом кацапский посол Давидяк!
Але адвокат Др. Черлюнчакевич завважав що посли Давидяк і Др. Король пишучи лист до Петербурга за „пособіями“ заявили „чорне на білім“, що вони тільки про око стоять на галицко-рускім становищи, а в дїйсности нїчим не ріжнять ся від Д-ра Дудикевича.
В такій кацапскій крутни не легко дійти до правди. Але се одно певне, що, як одні так і другі — то погані зрадники нашого народу і „помітують мовою, якою до них мати говорила“! Перечитайте „Галичанина“, чи „Прикарпатскую Русь“, а переконаєте ся, що одні і другі пишуть по московски! Очевидно не задармо беруть з Росиї рублї!…
Розправа виказала дальше ріжні
Як вже передом ми згадали, то др Дудикевич був в Коломиї директором „Самопомощи“, головою „Торгово-промишленного Союза“ і касиєром „брацтва сьв. Михаїла“.
Сьвідок др Семенов доказав, що гроші із каси „Самопомощи“ брав не тільки сам др Дудикевич, хотяй се виразно заборонене статутом, — але також єго конципіст др Алексевич, а навіть донька Дудикевича. Тимчасом ся каса
