Сторінка:Руска Рада. Ч. 4. Русини а Москалї. 1911.pdf/27

Цю сторінку схвалено

прийшов час умирати і він в остатній своїй годинї сердечно жалував того, що піддав Україну Москві.

Однак зі смертю Хмельницкого гадка єго не пішла з ним до гробу. Старав ся єї виконати оден з єго наслїдників

славний гетьман Іван Мазепа.

Мазепа був чоловік учений і просьвічений а до того дуже хитрий полїтик. Мазепа бачив, що простий нарід темний і що на него нема що рахувати. Він бачив, що темний нарід України не визволить, бо до сего треба осьвічених людий. Для ширеня осьвіти Мазепа підпомагав школи і друкарнї а особливо могиляньску академію в Київі. Мазепа вмів піддобрити ся цареви Петрови I-му і цар вірив єму все. Так Мазепа скілько міг обсадив уряди своїми людьми.

Тимчасом Москва усе більше обмежала права України і готовила ся скасувати єї. В Київі збудували Москалї свою кріпость (фортецу) а московскі салдати стояли постоєм по цїлій Українї і нищили нарід. Цар наложив великі податки, казав гнати нарід тисячами копати вали і рови при московских кріпостях.

Московский цар Петро I. за молоду бував у західній Европі на науцї, — тож був чоловік мудрий, хитрий, острий і грізний. Він сам, бувало, своєю рукою вбивав засуджених на смерть. Він розумів значінє просьвіти, тож силою віддавав боярских дїтий до школи. Хто не послухав, пішов на Сибір або на смерть.

Щоби розвинути осьвіту в Москві, він прикликував учених Українцїв із могиляньскої академії з Київа та настановляв їх у себе епископами, професорами і т. п. Через те вчені Українцї перестали служити свому народови а для почестий і великого гроша пішли служити чужинцям і тому осьвіта на Вкраїнї