лоским интересам і тому закид, що „кацапи — волоске сьмітє“ вповнї оправданий. Що
се виходить із повисших виводів. Бо через свої каси, читальнї і инші товариства, закладані не для потреби а для роздору против наших товариств, кацапи ослаблюють хлїборобску силу і тому шкодять хлїборобскій справі.
Найкрасший доказ сего маємо на Вашківцях н. Ч. Доки там кацапи мали силу, доти всякі чужинцї панували над нашими хлїборобами. Із хвилею, як нарід прийшов до сьвідомости і пізнав шкідливу роботу московских наймитів тай злучив ся разом під нашим прапором, — з тою хвилею і цїла управа громади перейшла в руки хлїборобів а на чолї став оден із найсьвітлїйших наших хлїборобів на Буковинї Ґеорґій Лисан. Се заразом доказ і на се, що чимраз красша і висша просьвіта між нашим народом, се чимраз глибший гріб для крутїйств і лайдацтв кацапских ватажків. — Що
се видко на кождім кроцї. Передовсїм вічна крутня із словом „русский“. Кацапи всюди пишуть „русский“ через два „с“, але в бесїдї того другого „с“ не чути. І наш нарід гадає, що між словом „руский“ а „русский“ нема ріжницї, бо так одно як і друге слово означає Русинів. Тимчасом так оно не є: Кацапи слово „русский“ уживають в значіню „росийский“ — по нїмецки „russisch“ а не в значіню „руский“ — по нїмецки „ruthenisch“.
Дальше вічна крутня із „унїєю“, туманенє немов всї Українцї — то „унїяти“. Тимчасом се сьвідома брехня, бо якраз всї Українцї — то православні.
