Що до самої справи, то закид опирає ся на слїдуючих причинах: Передовсїм
Загально звісно, що руссофіли свої райфайзеньскі каси прилучили до волоского союза, а тим самим причинили ся до побільшеня економічної сили Волохів, бо чим який союз має у себе більше число кас, тим більшу представляє він економічну силу.
І тут бачимо ще одну цїкаву річ: Як відомо — на Буковинї є кілька сїл справдїшних Москалїв-Липованів. Они також мають липованьскі каси, — але правдиві Москалї свої каси прилучили до нашого руского союза „Селяньскої Каси“.
Таким чином належать до нашого союза липованьскі каси в Климівцях, в Лукавици-Липовенах і и. Не досить того: З огляду, що ті каси не вміють по нашому урядувати і писати, тільки по росийски, — то „Селяньска Каса“ переписуєть ся з ними в росийскій мові.
Виходить, що наші русофіли більше московскі як правдиві Москалї (Päpstlicher als der Papst selbst).
Правдивість сеї обставини докажуть сьвідки о. Богатирець, др. Лупу і о. Козарищук.
Коли ми старали ся о рівні права для Русинів в православній церкві, то кацапи представляли се, що ми аґітуємо за „унїєю“. Послів Василька, Пігуляка, Семаку і Спинула називали „унїятами“, а бесїдника представляли за висланника ґрафа Шептицкого для ширеня „унїї“ на Буковинї.
Очевидно — всьо то крайна брехня, бо згадані наші посли не „унїяти“ а православні і борють ся о рівні з Волохами права в православній церкві. Бесїдник з ґрафом Шептицким анї взагалї із
