Ця сторінка вичитана
73
Огнѣ горят по шалашѣох,
Лехкій вѣтер вѣє
Мадей велѣў чятовати
Густаю дебрею
Гомін далеко клекоче:
„Вертаймо Мадею,
З верх Бескида глухий дубот,
Бором ся шибає,
Тѣмою вихром ѣдут Угри
Дебрь ся улягає. —
„Нѣт вертать-ся сив Мадею
С соромом до дому;
Глухоў пущеў темноў ночеў
Блудити по лому;
З безчестними оченьками
Ясне сонце зрѣти,
З безчестними губоньками
Богу ся молити;
Кіньми зорю долиноньку,
Засѣю стрѣлами,
Переломлю вражі тучи,
Пролю кровѣ рѣками! —
Та вже сива бородонько
Не тобѣ ся бити —
Під зеленоў муравонькоў
В деревищи гнити;
Не тобѣ ўже сиру землю
Тулами стелити,
Не тобѣ ўже вражу кровцю
