Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/91

Ця сторінка вичитана

71


Ти зазуле сивенькая
 Закуй ми сумненько
Най роспука тай лютая
 Вирве ми серденько. —

 Руслан Шашкєвичь.




Беснівка.

Цвѣтка дрібная
Молила неньку
Весну раненьку:
„Нене рідная!
Вволи ми волю,
Дай минѣ домо;
Щоб я зацвила,
Весь луг скрасила,
Щоби я була
Як сонце ясна,
Як зоря красна,
Щобим згорнула
Весь свѣт до себе!“
— „Доню голубко,
Жяль минѣ тебе
Горная любко,
Бо вихорь свисне
Мороз потисне,
Буря загуде;
Краса змарнѣє,