Сторінка:Русалка Дністровая.djvu/122

Ця сторінка вичитана

103



а. Пѣснѣ народні Сербскіѣ.




Дѣвчина а риба.

Дѣвчина край моря сидѣла,
Сама до себе так говорила:
„Ой! милий ти мій Боже!
Чи є що ширше над море?
Чи є що доўше над поле?
Чи є що швидче над коня?
Чи є що над мед солодше,
Чи є що над брата дорожче?
Риба д ней з води говорила:
„Дѣвчино! мало ти знаєшь! [1]
Ширшоє небо над море,
Доўшоє море над поле,
Швидші суть над коня очи
Від меда солодший цўкорь,
Над брата дорожчий милий! —

 Р. Ш.


  1. Будало у Сербів, наш брат бисказаў дурненькій, дурноватий