Цю сторінку схвалено
86
Нич не видит, нич не чує,
Жяльом прозябає. —
И роспука хапле ледом
Серце закрьвлене,
В головѣ ся зкрутило
Оченьками жене,
Розсмѣяў-ся глухо, дико
Схитаў головою..
Верг-ся в синий вир глубокій
В рѣку бистренькую.
И вир під ним роступиў-ся
До дна играючи,
И закипѣў пак по верха
Сильно воўнюючи —
Котили-ся каламутні
Воўнѣ берегами,
И вихорь гнаў споловѣле
Листє туманами —
А далеко черленіи
Луни розляли-ся,
А далеко чорнявіи
Хмари котили-ся
***
На розсвѣтѣ красит зоря
Та небо ясноє,
Котит-ся з за хмар золотих
Сонце черленоє,
