Чи затупилось чересло?
Вперед бики! балилля зсохло,
Самі валять ся будяки,
А чересло, леміш новії…
Чого-ж ви стали? Гей бики!
Та гей, бики! Ломіть бадилля,
Ломіть його, валїть на прах,
Нехай не будо того зїлля
На ваших батьківських полях!
А чересло моє із лїва,
Леміш із правої руки
Зітнуть і корінь того зілля; —
Чого-ж ви стали? Гей, бики!
Та гей, бики! З'оремо поле,
Посїєм яреє зерно,
А спаде дощик, незабаром
З землї пробудить ся воно.
Пробудить ся і на світ гляне,
І як дївочії вінки
Зазеленїють наші ниви, —
Чого-ж ви стали? Гей, бики!
Та гей, бики! Зерно поспіє,
Обіллє золотом поля,
І потече ізнову медом
І молоком свята земля;
І все мине, що гірко було,
Настануть дивнії роки.
Чого-ж ви стали, мої дїти?
Пора настала! Гей, бики!
Коли я із тяжкої туги
На лаві дубовій лежав,
